evidence

evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів (як стадія судового процесу)
2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом
•

evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку

evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків

evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків

evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)

evidence in a criminal proceeding — докази (свідчення) по кримінальній справі

evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту

evidence irrelevant to the issue — докази (або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається

evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством

evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку

evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту (коли допитуваний перебував під вартою)

evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного

evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук

evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм

evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку

evidence on behalf of the prosecution — докази (або свідчення) (з боку) обвинувачення

evidence of alcoholic impairment — доказ(и) алкогольної інтоксикації

evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові

evidence of guilt beyond a reasonable doubt — переконливі докази вини

evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу

evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами

evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка (або достовірності його свідчень)

evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту

evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи

evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором (або обвинуваченням)

evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії

evidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення

- evidence against
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained

English-Ukrainian law dictionary.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР
Synonyms:
, , , , , , , ,


Look at other dictionaries:

  • evidence — ev·i·dence 1 / e və dəns, ˌdens/ n [Medieval Latin evidentia, from Latin, that which is obvious, from evident evidens clear, obvious, from e out of, from + videns, present participle of videre to see]: something that furnishes or tends to furnish …   Law dictionary

  • ÉVIDENCE — Elle est souvent définie comme une certitude immédiate: si un objet est donné, si l’on a présenté à l’esprit la signification d’une proposition bien formée, on n’en doute point, on les saisit d’emblée, ils paraissent évidents. En fait, le… …   Encyclopédie Universelle

  • Evidence — Ev i*dence, n. [F. [ e]vidence, L. Evidentia. See {Evident}.] 1. That which makes evident or manifest; that which furnishes, or tends to furnish, proof; any mode of proof; the ground of belief or judgement; as, the evidence of our senses;… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • evidence — ev‧i‧dence [ˈevdns] noun [uncountable] LAW information or facts given in a court of law to prove that someone is guilty: • He refused to give evidence at the trial. * * * evidence UK US /ˈevɪdəns/ noun [U] LAW ► objects, documents, official… …   Financial and business terms

  • Evidence — Основная информация Полное имя …   Википедия

  • evidence — n Evidence, testimony, deposition, affidavit are, in their legal senses, closely related but not synonymous terms. The last three designate forms of evidence, or material submitted to a competent legal tribunal as a means of ascertaining where… …   New Dictionary of Synonyms

  • evidence — ► NOUN 1) information or signs indicating whether a belief or proposition is true or valid. 2) Law information used to establish facts in a legal investigation or admissible as testimony in a law court. ► VERB ▪ be or show evidence of. ● in… …   English terms dictionary

  • evidence — Evidence. s. f. Qualité de ce qui est évident. Cela paroist avec évidence. l évidence d une proposition, d une verité, d une fausseté. On dit, Mettre en évidence, pour dire, Faire connoistre clairement, manifestement …   Dictionnaire de l'Académie française

  • Evidence — (* 10. Dezember 1976 in Los Angeles, Kalifornien; bürgerlich Michael Perretta) ist ein US amerikanischer Rapper und Hip Hop Produzent. Er ist Mitglied der Gruppe Dilated Peoples …   Deutsch Wikipedia

  • evidence — [ev′ə dəns, ev′ədens΄] n. [ME < OFr < L evidentia < evidens, clear, evident < e , from + videns, prp. of videre, to see: see WISE2] 1. Archaic the condition of being evident 2. something that makes another thing evident; indication;… …   English World dictionary

  • Evidence — Ev i*dence, v. t. [imp. & p. p. {Evidenced}; p. pr. & vb. n. {Evidencing}.] To render evident or clear; to prove; to evince; as, to evidence a fact, or the guilt of an offender. Milton. [1913 Webster] …   The Collaborative International Dictionary of English

Share the article and excerpts

Direct link
… Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”